Вітаю, мене звати Руслан Анчаков, я практикуючий психолог в методі позитивна психотерапія.

Зараз продовжую навчання даному методу на психотерапевта.
Чому? Я розумію, що ця професія на усе моє життя. Оскільки жити я планую довго, то все, що мені дасть навчання, точно знадобиться. Звичайно, дане навчання — це однозначно розвиток як особистості в цілому, так і в професійній ідентичності!

Хто може бути Психотерапевом? Та людина, яка має психологічну або медичну освіту, пройшла базовий курс в методі Позитивна Псиихотерапія і готова присвятити себе навчанню ще протягом 3,5-4 років.
Коуч(тренер).Психолог.Психолог Психотерапевт. Яка різниця?
Саме в такому хронологічному порядку ви будуєте себе в професійних ідентичностях в процесі навчання.

Коуч(тренер) насамперед допомагає якнайшвидше досягнути поставлених цілей у житті. І комусь тут уже достатньо як з позиції клієнта, так і з позиції професіонала.

Психолог. Хтось хоче пірнати глибше: «психотерапевтичне консультування» -саме так офіційно звучить зараз мій сертифікат . Тобто у мене частково є інстурмент та методологія для Психотерапії, але він далеко ще не повний, і ще багато чого потрібно зробити, навчитись, відпрацювати. Тобто психолог працює не тільки із запитами, цілями, змінами поведінки, а уже із здібностями, установками(принципами), концепціями, емоціями, переживаннями усієї особистості. Основним завданням психолога є допомогати.

Психотерапевт – лікує (звичайно не завжди, але це найвлучніше описує його діяльність); психотерапевт працює на усіх трьох рівня глибини душі. У нього є усе, щоб пірнати в глибини душі, винирювати звідти і тим самим робити клієнта кращим. Звичайно, пірнає і сам клієнт, він сам відчиняє двері, за якими часто невідомо та темно, і, що головне: сам робить кроки, як туди, так і назад. Психолог, психотеравт, коуч є тією опорою, підтримкою, рукою допомоги, світлом, яке освічує цей шлях. Він — карта, якою людина йде в глибину своєї душі і, ГОЛОВНЕ — повертається назад — в зовнішній світ.

У кожного такого психотерапевта є свій психотерапевт! Ти не можеш допомогти людині розібратись з її проблемами, не пропрацювавши і допрацьовуючи свої. Приклад. Іра (36 років) розказує про стосунки із чоловіком, який пішов із сім’ї, розмова має досить емоційний характер, в ній проговорюються переживання та біль, який вона відчувала при втраті. НЕПРАВИЛЬНО: психолог Лідія в свої 33 також мала ситуацію, в якій чоловік залишив її та пішов із сім’ї, зараз при цій розмові в ній також спалахнули емоції, які відчувала вона в той нелегкий період її життя. ПРАВИЛЬНО: Лідія із своїм психотерапевтом пропрацювали на терапевтичних зустрічах цю ситуацію, тож коли до неї звертаються із подібними запитами, вона не включається в свою реальність і свої емоції, а цілком знаходиться в ідентичності Психотерапевта і повністю у контакті із Ірою. (Персонажі та історія вигадані)

Навіть якщо Лідія включалась в свої переживання, вона дану ситуацію може обговорити на супервізії, де є вона, психотеравепт(психолог) та супервізор, тож усі разом, покроково, розбирають ситуацію. Тут вона може отримати зворотній зв’язок від колег щодо її минулих та майбутніх дій. На інтервізійних зустрічах можна і побути в ролі клієнта, консультанта, обговорити обрану усіма тематику, і також поділитись із ситуаціями , де виникали труднощі у психологічні практиці.
Як особистість випливає на ідентичність психотерапевта і навпаки?

На нашу особистість впливає усе починаючи з перших днів нашого життя. В процесі навчання на психолога, психотерапевта , одним із аспектів є власна психотерапія( це краще почати ще до процесу навчання,а потім підтримувати) на якій ми часто «»чистимо» наше дитинство, все що впливало на нас, що ми до кінця не усвідомлювали і це тільки одна сторона. Інша,- коли ти в ідентичності психолога(психотерапевта), так я психолог не 24/7 а лише на консультаціях, чи тренінгах (хоча на тренінгах більше як тренер). Уявіть собі, стоматолога, який ходить по вулиці і заглядає вам у рот, без рукавичок і халату. Танцюрист .який не ходить а бігає «бігунцем», актор який у костюмі і в ролі спілкується із вами.

Суть,— за кожною професією є людина, і коли вона не в професійній ідентичності то вона просто людина, (Це із ряду питань ,- «Ти ж психолог розкажи…» )
Однозначно я люблю свою роботу, хоча її так не люблю називати, скоріше професію, і бути в ідентичності психолога. Люблю включатись в цю ідентичність та БУТИ! Бути із клієнтом увесь час, тобто не думати про свої справи, про свої емоції, А бути поруч із ним, із його переживаннями,горем, і так давати підтримку, і що важливо ресурс, позитив, навіть якщо на перший погляд його немає, та РАЗОМ шукати і обов’язково находити.Показувати клієнту куди йти і робити за ним крок за кроком. Створити довірливу атмосферу і довірливі стосунки, якщо треба зайнятись просвітою щодо хто такий психолог та в чому полягає його робота, Який секрет успішного психотерапевта,- техніки, метод, навчання, це все так! Але ключовим є сам психотерапевт та психотерапевтичні стосунки ,які формуються із клієнтом в процесі психотерапії.!

Бажаю кожній людині , парі, дитині та сім’ї знайти свого психолога –психотерапевта.!

Дякую за дочитані слова, будьте щасливі!)
Психолог(майбутній психотерапевт).
Руслан Анчаков